• Публічний модуль аналітики

    Держава щороку проводить закупівель на 1 трлн грн, при чому конкуренція становить в середньому лише 2 учасники на тендер. Це можливі шляхи розвитку вашого бізнесу і збільшення прибутку. Крім цього, це величезний масив даних, що дозволить оцінити ваших поточних партнерів чи знайти нових. «Як вибрати тендер і не прогадати» — таким питанням задаються всі початківці постачальники. В системі bi.prozorro.org кожного дня оновлюється інформація щодо тендерних закупівель.

    Близько 450 фільтрів по інформації дозволять Вам не лише проаналізувати новий ринок, а ще й допоможуть знайти нових партнерів, побачити як працюють конкуренти, які регіони ще не покриті товарами або послугами Вашої групи.

    Розглядаєте державу як бізнес-партнера — оцініть привабливість і знайдіть основних замовників, проаналізуйте їх співпрацю з іншими постачальниками, проаналізуйте договори та скарги, публічний модуль аналітики дозволяє побачити динаміку і тверезо оцінити ризики. 

    Публічний модуль аналітики ВІ надає широкий перелік аналітичних можливостей, які дозволять оптимізувати Вашу роботу, дозволять заощадити Вам час і гроші і, найголовніше, Модуль надає доступ до аналітичних даних абсолютно безкоштовно!

    Аналітика закупівель допоможе вам докладніше дізнатися:

                 про ринок Вашого регіону — які обсяги закупівель проходять у Вашій галузі і де найбільш затребувані ваші товари і послуги;

                 про замовників — як часто той чи інший замовник публікує тендери на закупівлі Вашого товару і хто готовий вже сьогодні придбати у Вас товари або послуги. До речі, аналітика держзакупівель особливо корисна тим постачальникам, які одного разу зіткнулися з несумлінним замовником і вирішили, що більше не будуть брати участь в тендерах;

                 про Ваших конкурентів — їх сильні і слабкі сторони, обсяги прибутку від участі в тендерах, в яких закупівлях вони найчастіше виграють;

                 все про тендери та лоти.

    Ви знайшли відповідні тендери і не знаєте, як бути далі? Вам необхідно уважно ознайомитися з умовами участі та виконання контракту: оцінити терміни подачі заявок, вивчити документацію, дізнатися розмір забезпечення виконання договору, обсяги поставок і терміни виконання умов договору. Для того, щоб швидко переходити з таблиці завантажених закупівель безпосередньо на сторінку закупівлі в PROZORRO, перегляньте наш матеріал, який збереже Ваш час та додасть ефективності при роботі з базою даних Публічного модуля аналітики ВІ  (https://bi.prozorro.org).

    Корисні посилання:

                 якщо ви не чули про аналітичний модуль https://bit.ly/BiProzorro або, навпаки, вже успішно розбираєте гори даних за допомогою його функціоналу — в будь-якому випадку Вам точно в цю фейсбук групу https://bit.ly/FBprozorroinstruments;

                 модуль допомагає успішно впровадити аналітику в Ваш бізнес, зрозуміти де проблеми, де ризики, а де і потенційні можливості. Ми записуємо багато корисного контенту, який розміщуємо на каналі YouTube-  https://m.youtube.com/channel/UCJLHDTmKnLahDsAXvzT1UAw;

                 ми допоможемо розібратися що до чого в Модулі, розповімо принципи роботи і сформуємо для Вас необхідні аналітичні звіти — Вам лише потрібно зв’язатися з нами по тел. +380931804038 або електронною поштою: ilyabibov@gmail.com

  • Питання дерегуляції у сфері господарської діяльності

    06 березня 2019 відбулось засідання Кабінету Міністрів України, на якому, серед інших, розглядалися питання дерегуляції у сфері господарської діяльності.

    Зокрема, розглядався проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності», яким пропонується удосконалити відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності в частині: запровадження відповідальності за зупинення дії ліцензії в повному обсязі, або частково; запровадження порядку відновлення дії зупиненої ліцензії; запровадження порядку оскарження ліцензіатом рішення органу щодо зупинення дії ліцензії.

    А також наступні проекти Постанов Кабінету Міністрів України, якими пропонується встановлення нових критеріїв з оцінки ступенів ризику від провадження господарської діяльності та запроваджується 100 бальна система і, в залежності від кількості балів ризиковості суб’єкта господарювання, визначається періодичність проведення заходів державного нагляду:

    — «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері законодавчо регульованої метрології та визначається періодичність здійснення Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів планових заходів метрологічного нагляду за законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та кількістю фасованого товару в упаковках»;

    — «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів»;

    — «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері залізничного транспорту та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з безпеки на транспорті, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»;

    — «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоровʼя населення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів»;

    — «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері професійної (професійно-технічної) освіти та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою якості освіти»;

    — «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері позашкільної освіти та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою якості освіти»;

    — «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією».

    Крім цього, Урядом було розглянуто проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», якою пропонується скасування книги відгуків і пропозицій та уточнення обов’язків касира при здійсненні розрахунків з споживачами.

  • Яким чином влада хоче змусити роботодавців легалізувати найманих робітників

    За 125 тисяч за кожного «лівого» співробітника. Як влада хоче масово закривати ФОПи 

    Людмила Ксенз, 19 февраля 2019

    https://strana.ua/articles/analysis/186800-kak-pod-predlohom-zashchity-naemnykh-rabochikh-vlasti-budut-massovo-prikryvat-fop-v-ukraine.html

    https://strana.ua/articles/analysis/186800-kak-pod-predlohom-zashchity-naemnykh-rabochikh-vlasti-budut-massovo-prikryvat-fop-v-Viber

    В Україні готується чергова атака на фізосіб-підприємців. У Мінсоцполітики хочуть прикрити схему, якої зараз активно користується бізнес, коли співробітників оформляють як ФОП, щоб заощадити на податках. Фізособа-підприємець перераховує в бюджет 5% доходу і 900 грн. ЄСВ на місяць, а штатний працівник — 22% єдиного соціального внеску, 18% податку на доходи фізосіб і 1,5% військового збору.
    Тобто, зі середньостатистичний столичної зарплати в 16 тисяч гривень працівник в статусі ФОП заплатить 1,7 тисячі гривень, а штатний співробітник — 3,1 тисячі гривень. Плюс ще 3,5 тисячі ЄСВ за нього внесе до бюджету роботодавець. Величезна економія змушує компанії переводити на ФОП все більше число співробітників. І це відверто не подобається владі.
    На офіційному сайті Мінсоцполітики виставлений на громадське обговорення проект закону, який передбачає внесення низки змін до трудового кодексу. Ключове нововведення — фактична заборона підприємствам працювати з ФОП.
    Запропоновано ряд критеріїв, за якими інспектора Держпраці зможуть обчислювати такі схеми, а також встановлені штрафи — по 125 тисяч гривень за кожен виявлений випадок. Якщо врахувати, що компанія середньої руки має не менше десятка співробітників на ФОП, мова може йти про рекордні суми — від 1 млн гривень і більше. У пояснювальній записці до проекту зазначено, що таким чином влада хоче змусити роботодавців легалізувати найманих робітників. Адже сьогодні працівники — «підприємці» часто позбавлені елементарних гарантій — лікарняних, оплачуваної відпустки та ін. Втім, експерти вважають, що чиновниками рухають зовсім інші цілі.
    «Країна» розбиралася як перевіряючі будуть полювати на працівників — підприємців і чим це закінчиться

    Гра в три збіги

    Насправді в запропонованому Мінсоцполітики проекті є цілий ряд нововведень — починаючи з термінів і визначень (що таке трудова угода, трудові взаємовідносини та ін.) і закінчуючи особливостями роботи на шкідливих виробництвах і гарантіями при звільненні.
    У пояснювальній записці до документа зазначено, що всі коригування проводяться в рамках адаптації українського трудового законодавства до європейського.
    «Насправді наш чинний Трудовий кодекс — ще радянського штибу, він давно застарів і міняти його однозначно треба. Тим більше, що Україна взяла на себе зобов’язання це зробити, підписуючи договір про асоціацію з ЄС. Але в даному випадку в правильні європейські норми чиновники» зашили » і вигідні для них формулювання, зокрема по фізособам- підприємцям. і це може стати справжньою «бомбою» для ринку праці та бізнесу «, — говорить глава секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
    У проекті виділено сім критеріїв, за якими інспектора зможуть тестувати підприємства. Якщо співпаде хоча б три з них — перевіряючі зможуть вимагати у роботодавця трудовий договір з працівником. А якщо його не виявиться — пред’явити звинувачення у використанні нелегальної праці та виписати штраф.
    Критерії наступні:
    •   періодично (два і більше разів) видається винагорода в грошовій або натуральній формі за роботу, виконану в інтересах іншої особи Тобто, попросту кажучи — якщо вам — за документами фізліцу- підприємцю — хтось регулярно перераховує зарплату;
    •   робота виконана в інтересах і під контролем певної особи (роботодавця);
    •   винагорода за певну роботу є єдиним джерелом доходу і становить 75% і більше доходу працівника за останні 6 місяців. Тобто, якщо інші «замовники» до вас не звертаються, що в загальному-то дійсно дивно для реального ФОП;
    •   робота виконується на конкретному робочому місці, наданому особою, в інтересах якої працює фахівець, і по внутрішньому трудовому розпорядку підприємства;
    •   виконується робота, ідентична тій, якій зайняті штатні співробітники;
    •   організація умов праці (надання обладнання, інструментів та ін.) Забезпечується особою, зацікавленою у виконанні роботи;
    •   протяжність робочого дня і перерва на обід встановлюються особою, в інтересах якої виконується робота.
    Варто зазначити, що перевірки на предмет наявності неоформлених робітників Держпраці проводить вже кілька років. Але особливих результатів вони не дають. Як визнали недавно в цьому відомстві, реально до бюджету надходить не більше 5% виписаних штрафів. А все решта суми підприємці відсуджують і не платять.
    «Зараз інспектори можуть лише збирати доказову базу і передавати її в суди. І вже суди вирішують чи є факт незаконних трудових відносин. А довести його не так просто, тим більше, що нібито» ошукані «працівники грають на стороні роботодавців. Але з впровадженням цих критеріїв нічого доводити вже буде не потрібно. Ніякого суду — інспектор сам зможе приймати рішення і виписувати штрафи. А з урахуванням того, що критерії досить розмиті, завжди можна буде знайти три збіги «, — пояснив» Країні «глава Союзу захисту підприємництва Сер їй Доротич.
    Вони також розповів, що зараз піднімаються підприємницькі асоціації по всій Україні.
    «Будемо домагатися, щоб Держрегуляторна служба ні в якому разі не погоджувала цей документ. Його прийняття вб’є бізнес, особливо високотехнологічні галузі, де фонд заробітної плати сягає 80% від доходів компанії (зокрема, IT) і спровокує ще більше зростання трудової міграції», — каже Сергій Доротич.

    У штат — з пониженням в зарплаті

    Виходить, що в разі прийняття скандального законопроекту, працівникам, які зараз оформлені як ФОП, доведеться укладати з компанією трудовий договір з вказаною в ньому зарплатою (яка повинна бути не нижче мінімалки в 4,2 тис. грн. в місяць). І, відповідно, з цієї суми потрібно буде платити податки, починаючи від ЄСВ і закінчуючи податком з доходів фізосіб і військовим збором. Тобто, теоретично, якщо перевести працівника з ФОП (і реальної зарплати в 16 тис. грн.) На трудовий договір і мінімалку в 4,2 тис. грн., податкові відрахування особливо не зміняться. У першому випадку вони становлять 1,7 тис. грн., а в другому — 1743 грн. Але далеко не всім роботодавцям такий варіант підійде, так як, по-перше, з’являється більше паперової тяганини і роботи для бухгалтера, а по-друге, завжди є ризик, що зловлять на зарплати в конверті, яку доведеться доплачувати співробітнику. Як варіант — замість трьох ФОП в штат можуть взяти одного або двох співробітників, а третього скоротити як «зайвого».
    Пересічним українцям, які зараз працюють як ФОП, нововведення невигідне ще й тим, що роботодавець, переводячи їх на трудові договори, напевно захоче перекласти на їхні гаманці і частину своїх витрат. Тобто, і без того невисокі зарплати стануть ще менше.
    Але це тільки вершина айсберга. «Цей проект ставить хрест на аутсорсинг персоналу. Якщо мені як дрібному підприємцю не потрібен штатний бухгалтер, але я потребую його послугах періодично, як це оформити документально — скласти трудовий договір і платити за цього бухгалтера податки», — дивується Доротич.
    Економіст Олексій Кущ каже, що під загрозою «конгломерати» ФОП і середнього бізнесу, які в останні роки добре «спрацювалися».
    «Наприклад, в ювелірному бізнесі за одним розкрученим брендом, який сприймається споживачами як продукт великої компанії, може стояти 3-4 ФОП. За новим законопроектом у такої моделі немає майбутнього. А працювати по іншому бізнес може і не захотіти, адже він орієнтується, перш за все, на норму прибутковості, зберегти яку навряд чи вдасться. Тому можливі два варіанти — відхід у тінь або вихід з ринку «, — вважає Кущ.
    Найбільше ініціатива влади вдарить по галузям, які зараз найбільш активно експлуатують схеми з ФОП — IT, сфера послуг, аграрний бізнес, будівництво та ін. Не виключено, що їм доведеться підвищувати ціни на свої послуги, так як собівартість зросте, — прогнозують експерти. Плюс — почнуть різати зарплати і звільняти працівників, що спровокує чергову хвилю трудової міграції.

    Рятують Пенсійний фонд перед виборами

    За словами Доротича, в підприємницькому середовищі мусуються чутки, що насправді «вибілювати» трудові відносини ніхто не збирається. «Реальна мета уряду — швидко зібрати гроші на штрафи, тому що зовсім катастрофа з Пенсійним фондом», — поділився з «Країною» експерт.
    Економіст Віктор Скаршевський впевнений, що так воно і є. «За прогнозами, діра в Пенсійному фонді в цьому році досягне рекордних 20 млрд. грн. Але ж на березень заплановано ще й індексація пенсій на 17,5%. При цьому Пенсійний фонд регулярно недовиконали плани по ЄСВ. У минулому році із запланованих 208 млрд. грн. недобрали 12 млрд. — податкова база — число штатних співробітників і їх зарплати — виросли не так істотно, як того хотілося б чиновникам. На цей рік закладено близько 230 млрд. Але великий ризик, що і їх не отримають «, — пояснив Скаршевський.
    «У такій ситуації великий ризик, що повториться минулорічна історія, коли на рахунках Держказначейства залишаться копійки і пенсії просто нема з чого буде платити. Зрозуміло, що напередодні виборів для влади це катастрофа», — говорить Кущ.
    Примітно, що в пояснювальній записці до проекту немає абсолютно ніяких розрахунків. Тобто, автори навіть приблизно не прикинули, скільки ж грошей вдасться зібрати, змусивши роботодавців оформляти трудові договори з працівниками «лже- підприємцями». Це може означати, сценарій легалізації персоналу дійсно ніхто не розраховує.
    Головне для влади — розіслати рейди перевіряючих по всій країні і швидко зібрати максимальну суму на штрафах. Елементарні підрахунки показують, що для вирішення проблеми з пенсіями, потрібно виловити всього лише 160 тис. «лівих» співробітників.

     

  • Чи потрібна банкам повторна ідентифікація клієнтів

    Останнім часом від представників малого та середнього бізнесу надходить багато запитань щодо вступників на їхню адресу запрошень від банків приїхати з документами (в тому числі, з податкової) для проходження ідентифікації клієнта. Що це таке, якими нормативними актами регулюється і яка законна процедура такої ідентифікації? Матеріали наведеної нижче статті допоможуть в цьому розібратися.

    Ідентифікація клієнта — це міжнародна практика, яка на рівні законодавства впроваджена і в Україні, так що банки діють в рамках закону. Оскільки вона регулюється законодавством про протидію легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, то банки ревно дотримуються вимог. Вихід один — виконати вимоги банку. Якщо вони виходять за рамки розумного і вимоги висувають частіше, ніж раз в 1-2 року, то варто поміняти такий банк на більш розсудливий. Є сенс поєднати черговий звіт податкової з черговою ідентифікацією, можливо — самому ініціювати похід в банк, не чекаючи запрошення з нього.
    Дійсно, періодично все банківські клієнти отримують наполегливе запрошення зазирнути в найближче відділення банку і пройти повторну ідентифікацію. Це прохання банкірів — цілком законна і регулюється законом «Про банки і банківську діяльність» та Постановою НБУ від 26.06.2015 р. №417. «Повторна ідентифікація зазвичай здійснюється в разі змін в ідентифікаційні документи, а також регулярно, раз в 2-3 року, згідно із законодавством, щоб оновити інформацію про клієнта», — пояснює Ірина Мохамед, керівник проектів Evolute by OTП Банку.
    Ще восени 2014 року був прийнятий закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», який також вимагає від банків регулярної ідентифікації клієнтів. Норми закону відповідають рекомендаціям FATF і є однаковими практично для всіх країн світу. У міжнародній практиці прийнято, що банки час від часу оновлюють інформацію про своїх клієнтів. Це дозволяє державам ефективніше боротися зі схемними операціями, фінансуванням тероризму та відмиванням коштів.
    Частота таких перевірок залежить від групи ризику, до якої віднесено клієнт відповідно до роду його діяльності. Згідно з вимогами п. 62 розділу V Положення про здійснення банками фінансового моніторингу №417, банк зобов’язаний уточнювати інформацію про клієнта:
    1) не рідше одного разу на рік, якщо ризик проведення клієнтом операцій з легалізації кримінальних доходів / фінансування тероризму оцінюється як високий;
    2) не рідше одного разу на два роки, для клієнтів, які віднесені до середньої групи ризику;
    3) не рідше одного разу на три роки для всіх інших клієнтів.
    «На практиці процедура ідентифікації для ФОП виглядає досить просто. Підприємцю необхідно надати паспорт або ID-карту, ідентифікаційний код та заповнити анкету фінансового моніторингу, відповівши на всі пункти, передбачені законодавством «, — розповідає Ірина Мохамед.
    Бути присутнім у відділенні банку клієнт повинен особисто, він не може довірити проходження процедури ідентифікації третій особі. Клієнти іноді обурені тим, що їм доведеться витратити свій час на процедуру, яка, на їхню думку, абсолютно марна. Але, якщо проігнорувати вимогу банку, то він на легальній підставі може розірвати договір про розрахунково-касовому обслуговуванні, закрити рахунки, заблокувати операції. І це, на жаль, буде абсолютно законно. Більш того — банк зобов’язаний це зробити під загрозою величезних штрафів, які накладаються за подібні порушення і на саме фінансова установа, і на його керівників.
    Однак потрібно розуміти, що клієнтоорієнтований банк може проконсультувати клієнта з приводу більш ретельного дотримання ним норм «антивідмивного» законодавства. І тоді ризикованість клієнта може бути знижена, а значить, періодичність ідентифікації може бути подовжена. Крім того, клієнтоорієнтований банк неодмінно проводить освітньо-просвітницьку діяльність, щоб допомогти своїм законослухняним клієнтам більш точно дотримуватися норм «антивідмивного» законодавства. Так що після ідентифікації є сенс ставити банківським операціоністам і керівникам відділень прості питання: «Чому так часто мене смикають на ідентифікацію?» «Чи можна робити це завчасно і після чергової здачі податкової звітності?» «Що мені варто змінити в своїх операціях, щоб вони були більш зрозумілі банку і, як наслідок, у нього не виникало необхідності збільшувати рівень ризикованості мене як клієнта? «,» Якщо я повинен скористатися якоюсь новою для себе операцією, що я повинен зробити, щоб банку були зрозумілі мої мотиви і він не вважав її ризикованою — наприклад, які консультації і у кого перед такою операцією я можу отримати? «.

    Джерело: http://dengi.ua/archive/articles/307818-Vopros-otvet—Zachem-bankam-nuzhna-povtornaja-identifikacija-klientov
    © Dengi.ua