• Чи потрібна банкам повторна ідентифікація клієнтів

    Останнім часом від представників малого та середнього бізнесу надходить багато запитань щодо вступників на їхню адресу запрошень від банків приїхати з документами (в тому числі, з податкової) для проходження ідентифікації клієнта. Що це таке, якими нормативними актами регулюється і яка законна процедура такої ідентифікації? Матеріали наведеної нижче статті допоможуть в цьому розібратися.

    Ідентифікація клієнта — це міжнародна практика, яка на рівні законодавства впроваджена і в Україні, так що банки діють в рамках закону. Оскільки вона регулюється законодавством про протидію легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, то банки ревно дотримуються вимог. Вихід один — виконати вимоги банку. Якщо вони виходять за рамки розумного і вимоги висувають частіше, ніж раз в 1-2 року, то варто поміняти такий банк на більш розсудливий. Є сенс поєднати черговий звіт податкової з черговою ідентифікацією, можливо — самому ініціювати похід в банк, не чекаючи запрошення з нього.
    Дійсно, періодично все банківські клієнти отримують наполегливе запрошення зазирнути в найближче відділення банку і пройти повторну ідентифікацію. Це прохання банкірів — цілком законна і регулюється законом «Про банки і банківську діяльність» та Постановою НБУ від 26.06.2015 р. №417. «Повторна ідентифікація зазвичай здійснюється в разі змін в ідентифікаційні документи, а також регулярно, раз в 2-3 року, згідно із законодавством, щоб оновити інформацію про клієнта», — пояснює Ірина Мохамед, керівник проектів Evolute by OTП Банку.
    Ще восени 2014 року був прийнятий закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», який також вимагає від банків регулярної ідентифікації клієнтів. Норми закону відповідають рекомендаціям FATF і є однаковими практично для всіх країн світу. У міжнародній практиці прийнято, що банки час від часу оновлюють інформацію про своїх клієнтів. Це дозволяє державам ефективніше боротися зі схемними операціями, фінансуванням тероризму та відмиванням коштів.
    Частота таких перевірок залежить від групи ризику, до якої віднесено клієнт відповідно до роду його діяльності. Згідно з вимогами п. 62 розділу V Положення про здійснення банками фінансового моніторингу №417, банк зобов’язаний уточнювати інформацію про клієнта:
    1) не рідше одного разу на рік, якщо ризик проведення клієнтом операцій з легалізації кримінальних доходів / фінансування тероризму оцінюється як високий;
    2) не рідше одного разу на два роки, для клієнтів, які віднесені до середньої групи ризику;
    3) не рідше одного разу на три роки для всіх інших клієнтів.
    «На практиці процедура ідентифікації для ФОП виглядає досить просто. Підприємцю необхідно надати паспорт або ID-карту, ідентифікаційний код та заповнити анкету фінансового моніторингу, відповівши на всі пункти, передбачені законодавством «, — розповідає Ірина Мохамед.
    Бути присутнім у відділенні банку клієнт повинен особисто, він не може довірити проходження процедури ідентифікації третій особі. Клієнти іноді обурені тим, що їм доведеться витратити свій час на процедуру, яка, на їхню думку, абсолютно марна. Але, якщо проігнорувати вимогу банку, то він на легальній підставі може розірвати договір про розрахунково-касовому обслуговуванні, закрити рахунки, заблокувати операції. І це, на жаль, буде абсолютно законно. Більш того — банк зобов’язаний це зробити під загрозою величезних штрафів, які накладаються за подібні порушення і на саме фінансова установа, і на його керівників.
    Однак потрібно розуміти, що клієнтоорієнтований банк може проконсультувати клієнта з приводу більш ретельного дотримання ним норм «антивідмивного» законодавства. І тоді ризикованість клієнта може бути знижена, а значить, періодичність ідентифікації може бути подовжена. Крім того, клієнтоорієнтований банк неодмінно проводить освітньо-просвітницьку діяльність, щоб допомогти своїм законослухняним клієнтам більш точно дотримуватися норм «антивідмивного» законодавства. Так що після ідентифікації є сенс ставити банківським операціоністам і керівникам відділень прості питання: «Чому так часто мене смикають на ідентифікацію?» «Чи можна робити це завчасно і після чергової здачі податкової звітності?» «Що мені варто змінити в своїх операціях, щоб вони були більш зрозумілі банку і, як наслідок, у нього не виникало необхідності збільшувати рівень ризикованості мене як клієнта? «,» Якщо я повинен скористатися якоюсь новою для себе операцією, що я повинен зробити, щоб банку були зрозумілі мої мотиви і він не вважав її ризикованою — наприклад, які консультації і у кого перед такою операцією я можу отримати? «.

    Джерело: http://dengi.ua/archive/articles/307818-Vopros-otvet—Zachem-bankam-nuzhna-povtornaja-identifikacija-klientov
    © Dengi.ua

     

  • Перелік заходів виставково-ярмаркової діяльності в Україні у 2019 році

    ГС «Укргрибпром» інформує, що на офіційному сайті Мінекономрозвитку у рубриці “Розвиток експорту” (http://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=be46cbcf-9920-4dea-a0d3-ee3a2be2a88c&title=VistavkovoiarmarkoviZakhodi) опубліковано “Перелік заходів виставково-ярмаркової діяльності в Україні у 2019 році” та “Перелік виставок і ярмарків за кордоном у 2019 році”.

  • Перевірки бізнесу 2019: Хто контролює, особливості контролю, права суб’єктів господарювання під час здійснення перевірок

     

    В 2019 році завершив дію мораторій на перевірки для всіх органів державної влади. У зв’язку з цим, на 2019 рік заплановано вже 110 497 перевірок.

    Лідери за кількістю планових контролюючих заходів:

    1) Державна служба України з надзвичайних ситуацій – 43 100;

    2) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів – 21 897;

    3) Державна служба України з питань праці — 16 905;

    4) Державна фіскальна служба України — — 6 944.

    До Вашої уваги пропонуємо SHORT GUIDEBOOK FOR BUSINESS розроблений Юридичною компанією Dictum (https://dictum.com.ua/uk).

    Метою видання є ознайомлення бізнесу у максимально стислій та ефективній формі з ТОПом контролюючих органів, особливостями здійснення ними заходів контролю та переліком прав суб’єктів господарювання під час здійснення перевірок.

    SHORT GUIDEBOOK FOR BUSINESS містить інформацію про:

    1. Умови допуску контролюючих органів до проведення перевірок;
    2. Які документи контролюючі органи зобов’язані надавати до проведення перевірки, під час проведення перевірки, та після її завершення;
    3. Права суб’єкта господарювання під час проведення перевірки;
    4. Права ревізора, який здійснює перевірку.

    Матеріал зекономить Ваш час на пошук правильних відповідей, оскільки містить в собі систематизовану інформацію по взаємодії з контролюючими органами.

    SHORT GUIDEBOOK FOR BUSINESS можна завантажити за посиланням:

    https://drive.google.com/file/d/11EjTOSPgCSfjCWhear_7aPSUS_U1dEVR/view?usp=sharing

    КРІМ ТОГО, ПРОПОНУЄМО ДО ВАШОЇ УВАГИ ІНФОРМАЦІЙНІ ВІДЕО-МАТЕРІАЛИ:

    • Відео-сюжет від Першого ділового Телеканалу про перспективу для бізнесу без мораторію на перевірки в 2019:

    https://www.youtube.com/watch?v=EzSUm59rOrs&t=2s

     

    • Відео-сюжет із заходу, який відбувся в Торгово-промисловій палаті України 22 січня, приурочений до ознайомлення підприємців із наслідками відсутності мораторію на перевірки в 2019:

    https://www.youtube.com/watch?v=3LVXMMCRso4&t=2s

     

    • Консультаційній відео-сюжет від юристів Юридичної компанії Dictum для підприємців щодо підготовки до перевірок у 2019 році:

    https://www.youtube.com/watch?v=kVXGJc7lvDc

     

    Користуйтеся наданими матеріалами! Попереджений — значить озброєний!

  • Скільки коштує право бути підприємцем в Україні

    Джерело   https://nv.ua/ukr/opinion/skilki-koshtuje-pravo-buti-pidprijemtsem-v-ukrajini-2517159.html

    З 1 січня знову зросли штрафи для підприємців за порушення трудового законодавства

    Відтепер за оформленого з порушеннями чи не за трудовим договором працівника нараховуватимуть штраф понад 125 тис грн. А за недопуск контролерів до навіть незаконної перевірки на підприємстві – 417 тис грн.

    Уявіть собі, що означають подібні суми для звичайного підприємця. Особливо, якщо він живе і працює в невеликому містечку. Де часто підприємець зайнятий тим, щоб вистачило втриматися на плаву, оплатити рахунки і забезпечити власну сім’ю.

    І ось в цій ситуації до вас приходять контролери і кажуть: плати. Не декілька тисяч гривень. Плати сотні тисяч. Немає? Відповідатимеш власним майном. Відчуваєш власну правоту? Добре, йди в суд, і там, витрачаючи гроші на юристів, розпочинай нерівну боротьбу з державою.

    Це не вигадки. Це сувора реальність, в якій щодня живуть сотні тисяч підприємців по всій країні. З кожним місяцем цей пресинг посилюється. За дев’ять місяців минулого року Державна служба праці оштрафувала українських підприємців на 1,23 млрд грн.

    Якщо не зупинити цей каток, у 2019-му ця сума зросте і ми здобудемо «піррову» перемогу. В бюджеті, начебто, з’являться додаткові кошти, натомість багато підприємців перестануть працювати. Врешті-решт робочих місць стане менше, а безробітних – більше.

    Що потрібно зробити, щоб над підприємцями перестав висіти дамоклів меч?

    Посилювати громадський тиск! Підприємці, громадські організації, місцеві ради, депутати мусять наполягати на зміні правил і продовжити ту справу, яку почали одразу після підвищення штрафів для роботодавців.

    Що за цей час вже вдалося? Розробити і зареєструвати в парламенті законопроект про зниження штрафів та супутні проекти, законопроекти були схвалені в комітеті ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та соціального забезпечення.

    Чому це важливо?

    Тому що не можна усіх, хто вчиняє адміністративні правопорушення, у тому числі хабарників, штрафувати на 300-600 грн, а підприємців – на сотні тисяч гривень. Тому що не можна антиконституційними постановами Уряду розв’язувати руки контролерам і створювати умови для терору над роботодавцями та корупції. Тому що країна, в якій за право бути підприємцем потрібно сплатити до півмільйона гривень, не має шансів вибратися зі злиднів.

    Ось з таких пазлів, як цей, і складається наше майбутнє. Тому стоїмо на своєму, об’єднуємося та повертаємо право підприємцям жити і працювати у власній країні.