• В Україні запущено аналітичний модуль для контролю за прозорістю перевірок бізнесу державними інспекціями.

    Проект, розроблений Офісом ефективного регулювання спільно з Державною регуляторною службою України, носить назву Прозорі перевірки, повідомляє прес-служба Офісу.

    “В Україні щороку проводиться близько двохсот тисяч перевірок бізнесу, але картина щодо їх ефективності відсутня. Поява відкритих даних щодо перевірок на Інспекційному порталі 2017 року стала першим кроком до систематизації інформації у цій сфері”, – ідеться в повідомленні.

    Модуль доступний на Інспекційному порталі, до роботи якого долучилися вже 27 інспекційних органів з-поміж 33 наявних. На порталі опубліковано дані про 250 тис. запланованих і більше 300 тис. результатів уже проведених перевірок за 2018-2019 роки.

    Підприємці та громадські активісти за допомогою модуля зможуть:

    • отримувати актуальну інформацію як загалом про перевірки та їх результати (чи були перевірки та які, чи зафіксовані порушення, чи накладено санкції тощо), так і про ситуацію щодо будь-якого підприємства;
    • отримувати зведену інформацію про показники діяльності контрольних органів – кількість перевірок, частоту фіксації порушень, масштаб санкцій, а також – інформацію щодо кожного конкретного органу та навіть інспектора;
    • формувати різноманітні рейтинги підприємств або контрольних органів – за кількістю перевірок, за кількістю порушень, за розмірами санкцій тощо;
    • знаходити інформацію про конкретні екстремальні випадки (підприємства з найбільшою кількістю порушень тощо).

    Перевагами модуля «Прозорі перевірки» для роботи контрольних органів є:

    • можливість здійснювати моніторинг результатів діяльності як всього органу, так і його територіальних управлінь;
    • виявляти нетипові ситуації, попереджати корупційні ризики;
    • формувати інтерактивні звіти.

     

    Презентація аналітичного модуля «Прозорі перевірки» за посиланням:

    https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2019/09/Prezentatsiya_Analitychnogo_modulya.pdf

     

  • Форум Національної бізнес-коаліції у Києві

    23 вересня 2019 у Києві в Premier Palace Hotel відбудеться форум «Порядок денний нового парламенту: діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади», під час якого лідери політичних сил, що пройшли до парламенту за результатами останніх виборів, разом з лідерами бізнес-спільноти та експертами обговорять пріоритети економічних реформ.

     

    Організатором форуму є Національна бізнес-коаліція, яка об’єднала 87 бізнес-асоціацій, що представляють понад 40 тис. підприємств з усієї країни. Учасники коаліції сформували та презентували політичним партіям ТОП-10 пріоритетів бізнесу, які необхідно втілити для покращення умов ведення бізнесу, детінізації та зростання економіки.

    В програмі Форуму:

    Панельні дискусії:

     

          Бачення інституційних та економічних реформ партії “Слуга народу” та пріоритети українського бізнесу й громадянського суспільства (Основна доповідь:  

                            Давид Арахамія, голова фракції “Слуга народу”

                            Дмитро Наталуха, голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики

                           Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

    Галина Третьякова, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

     

     

          Бачення економічних та інституційних реформ політичних партій “Голос”, “Європейська солідарність”, “ВО “Батьківщина” та пріоритети українського бізнесу й громадянського суспільства (Основна доповідь:

    Артур Герасимов, співголова фракції політичної партії «Європейська солідарність»

    Юлія Тимошенко, голова партії “ВО “Батьківщина”

    Юлія Клименко, голова партії “Голос”)

  • Зарплата у сільському господарстві зросла майже на 24%

    За січень-липень 2019 року середньомісячна зарплата у сільському господарстві зросла майже на 24%.

    Про це з посиланням на дані Державної служби статистики повідомляє Урядовий портал.

    «За даними Держстату, у січні-липні 2019 року середньомісячна заробітна плата у сільському господарстві (у розрахунку на одного штатного працівника) склала 8 388 грн, що на 23,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли зарплата складала 6 770 грн» — йдеться у повідомленні.

    У харчовій промисловості за вказаний період середньомісячна заробітна плата зросла на 20,5%, до 9 608 грн.

    Середня заробітна плата у сільському господарстві за липень 2019 року становила 9 850 грн, що на 12,8% більше, ніж у червні (8 735 грн). У харчовій промисловості середня заробітна плата за липень зросла на 7,9% порівняно з червнем, сягнувши 10 654 грн.

  • Щодо змін, які очікують бізнес, в зв’язку з прийняттям парламентом Закону про мову

    Як відомо, 16 липня 2019р. мовний закон вступив в дію. Що це значить для бізнесу? Яких компаній торкнуться зміни? Що вже змінилось та які терміни, коли треба щось змінити? Яка відповідальність за виконання чи невиконання вимог? Які штрафи будуть накладатись на тих, хто не дотримуватиметься вимог? Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України підготувала інформацію щодо змін, які очікують бізнес, в зв’язку з прийняттям парламентом Закону про мову.

     

    Перше і найважливіше: «Що новий закон значить для бізнесу?»

    Закон зобов’язує приватний бізнес за замовчуванням використовувати в своїй роботі українську мову: починаючи від укладання трудового договору, який повинен бути складений українською мовою, закінчуючи мовою сайту компанії, який також повинен бути українською мовою. Справедливо сказати, що зовсім не забороняється перекладати документи на будь-яку іншу мову і дублювати мову на сайті, але українська версія – «a must».

    Чи всіх компаній торкнуться зміни? 

    Насправді коло тих компаній, які Закон зобов’язує перекладати все українською, досить широке. Розпочнімо з тих компаній, кількість яких найбільша. Насамперед, це IT-компанії, чиї програми з призначеним для користувача інтерфейсом реалізуються в Україні. Далі – компанії, які працюють у сфері послуг, наприклад, медичні, рекламні, транспортні. Переліченим компаніям треба не просто перекласти сайти, а і забезпечити «перший контакт» зі споживачем послуг українською мовою, тобто усі фахівці, які там працюють повинні розмовляти та звертатись до клієнтів українською.

    Наступні за присутністю на ринку – друковані ЗМІ, оскільки тираж продукції іноземною мовою повинен відповідати такому ж тиражу державною мовою. Відповідно, для книговидавництв і компаній, які займаються продажем книг, будуть діяти такі самі правила, як і у випадку з друкованими ЗМІ.

    І останні, для кого перехід на українську «a must» — це еvent-компанії, оскільки мовою проведення, наприклад, публічних розважальних і видовищних заходів повинна бути українська. І навіть якщо публічний захід проводиться іншою мовою, то повинен бути забезпечений переклад.

    Що стосується строків, то сам закон набув чинності 16 липня 2019р. Але окремі положення будуть ставати обов’язковими поступово, наприклад, стаття 32 «Державна мова у сфері реклами» набуває чинності через 6 місяців після набуття чинності законом. Положення статті 30 «Державна мова у сфері обслуговування споживачів» набуває чинності через 18 місяців після набуття чинності законом. А наприклад, положення, якими збільшено до 90 % квоти щодо трансляції передач та фільмів державною мовою, набудуть чинності з 16 липня 2024 року.

    Наступне питання — відповідальність. Звісно, кримінальної відповідальності за порушення таких положень ніхто не запровадить. Вона буде адміністративною. Але штрафи можуть доходити до 7 тисяч гривень. Однак у разі повторних порушень протягом року суми штрафів збільшуються від 8 500 грн до 11 900 грн.

    Варто контролювати це питання та бажано відповідно до строків виконати усі вимоги закону. Якщо ви сумніваєтесь, чи підпадає ваш бізнес під категорії тих, хто повинен виконати вимоги закону – проконсультуйтесь з юристом. Одна справа, коли ви сплатите штраф, інша, коли з вами відмовляться співпрацювати чи виникнуть проблеми з документами.