Аграрії не готові до ринку землі, а дотації спрацювали неефективно – підсумки Agri Invest Forum 2017

Agri Invest Forum 2017, що відбувся 27 квітня в Києві, об’єднав 748 учасників, серед яких 485 агровиробників із 420 аграрних підприємств. Загальний земельний фонд присутніх учасників форуму — 2,7 млн га.

Конференція розпочалась із голосування щодо запровадження ринку землі.  72,9% учасників проголосували «проти» стрімкого запровадження ринку землі.

Думки аграріїв щодо можливих термінів запровадження ринку землі розділилися. Майже 20% — «за» можливе відкриття ринку, але не раніше ніж через 3 роки — з 1 січня 2021 року (і щоб встановивши такий термін законом). 48,3% переконані, що відкривати ринок землі потрібно поступово, починаючи із земель державної та комунальної власності. Потім, попрацювати в рамках пілотного проекту з продажу приватних земельних ділянок в окремих районах…

Голосували й з питання максимального розміру площі земельних ділянок, які можуть належати на праві приватної власності одній особі або належним їй підприємствам. Так, «за»50–200 га проголосували 23,29%, 200–1000 га — 36,3%, 1000–5000 га — 23,29%. Решта не підтримали жоден із цих варіантів.

Щодо права на придбання землі, більшість учасників голосування віддали перевагу пункту «Громадяни України і підприємства сільськогосподарські товаровиробники, засновані виключно громадянами України» (69,74%).

Андрій Дикун, голова Всеукраїнської аграрної Ради, зазначив свою позицію так: «Ми проти введення ринку землі, у тому вигляді, який пропонують існуючі сьогодні законопроекти, оскільки вони написані таким чином щоб люди, які працюють на землі не могли продовжувати свою роботу. Фактично, вони створені для того щоб викупити землю в селян за копійки. У кого зараз є вільні гроші? В олігархів та корупціонерів. От кому належатиме українська земля. Українську землю мають купувати українці, як фізичні, так і юридичні особи».

Підтримали позицію, що ринок землі не може запускатися моментально — перехідний період має бути п’ять років і, фактично, ринок має запуститися в десь 2024 році, значна більшість присутніх. Відзначали, що має бути повний реєстр кадастру та реєстр майнових прав, запущена програма пільгового кредитування для малих фермерів, має бути затверджена процедура вирішення спірних питань, що стосуються меж ділянок.

Представник Міжнародного валютного фонду Жером Ваше наголосив на важливості швидкого вирішення цих питань, а також  висказався щодо забезпечення прозорості ринку землі. Олександр Бакуменко, заступник голови комітету ВР з питань аграрної політики та земельних питань вважає, що ринок землі потрібно вводити поетапно: на І-му етапі продавцем землі може виступати як держава, так і власник, а на ІІ-му – можна допускати юридичних осіб.

Позицію великих агровиробників висказала Лілія Тімакіна, представник агропромислового холдингу «Астарта-Київ» , яка відзначила що для запуску ринку землі потрібно реалізувати прозору приватизацію державних земель та мінімізувати втручання держави в обіг приватизованих земель. Засновник корпорації «Сварог Вест Груп» Андрій Гордійчук схильний до думки, що стрімке впровадження ринку землі буде вигідне виключно для корупціонерів, які хочуть скупити цю землю за безцінь.

Ситуацію із затримкою дотацій прояснила Тетяна Острікова, народний депутат, член Комітету з податкової та митної політики:

«Де-юре, Порядок про отримання держдотацій було затверджене ще на початку лютого, але де-факто — його побачили в березні. За даними інформаційної системи ДФС, у лютому для отримання бюджетної дотації було подано 2177 декларацій. При цьому 1938 агровиробників включили у реєстр отримувачів дотацій, близько 200 – отримали відмову в реєстрації.

До тимчасового реєстру для нарахування включили 638 агровиробників, яким нарахували 78,9 млн грн. Але, якщо порахувати: 4 мільярди гривень поділити на 12 місяців, виходить приблизно 300 мільйонів гривень на кожен місяць. То чому нараховано лише 78 млн грн? Важливо зрозуміти: агровиробники не змогли чи не захотіли скористатися правом на отримання дотацій?»

Вона пообіцяла з’ясувати чому так відбулося.

Експерти висловили єдину думку щодо наповнення спецфонду за рахунок коштів від продажу конфіскованого майна: законопроект який мав би регулювати це питання — більше політичний крок.

Комментирование закрыто