• Щодо змін, які очікують бізнес, в зв’язку з прийняттям парламентом Закону про мову

    Як відомо, 16 липня 2019р. мовний закон вступив в дію. Що це значить для бізнесу? Яких компаній торкнуться зміни? Що вже змінилось та які терміни, коли треба щось змінити? Яка відповідальність за виконання чи невиконання вимог? Які штрафи будуть накладатись на тих, хто не дотримуватиметься вимог? Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України підготувала інформацію щодо змін, які очікують бізнес, в зв’язку з прийняттям парламентом Закону про мову.

     

    Перше і найважливіше: «Що новий закон значить для бізнесу?»

    Закон зобов’язує приватний бізнес за замовчуванням використовувати в своїй роботі українську мову: починаючи від укладання трудового договору, який повинен бути складений українською мовою, закінчуючи мовою сайту компанії, який також повинен бути українською мовою. Справедливо сказати, що зовсім не забороняється перекладати документи на будь-яку іншу мову і дублювати мову на сайті, але українська версія – «a must».

    Чи всіх компаній торкнуться зміни? 

    Насправді коло тих компаній, які Закон зобов’язує перекладати все українською, досить широке. Розпочнімо з тих компаній, кількість яких найбільша. Насамперед, це IT-компанії, чиї програми з призначеним для користувача інтерфейсом реалізуються в Україні. Далі – компанії, які працюють у сфері послуг, наприклад, медичні, рекламні, транспортні. Переліченим компаніям треба не просто перекласти сайти, а і забезпечити «перший контакт» зі споживачем послуг українською мовою, тобто усі фахівці, які там працюють повинні розмовляти та звертатись до клієнтів українською.

    Наступні за присутністю на ринку – друковані ЗМІ, оскільки тираж продукції іноземною мовою повинен відповідати такому ж тиражу державною мовою. Відповідно, для книговидавництв і компаній, які займаються продажем книг, будуть діяти такі самі правила, як і у випадку з друкованими ЗМІ.

    І останні, для кого перехід на українську «a must» — це еvent-компанії, оскільки мовою проведення, наприклад, публічних розважальних і видовищних заходів повинна бути українська. І навіть якщо публічний захід проводиться іншою мовою, то повинен бути забезпечений переклад.

    Що стосується строків, то сам закон набув чинності 16 липня 2019р. Але окремі положення будуть ставати обов’язковими поступово, наприклад, стаття 32 «Державна мова у сфері реклами» набуває чинності через 6 місяців після набуття чинності законом. Положення статті 30 «Державна мова у сфері обслуговування споживачів» набуває чинності через 18 місяців після набуття чинності законом. А наприклад, положення, якими збільшено до 90 % квоти щодо трансляції передач та фільмів державною мовою, набудуть чинності з 16 липня 2024 року.

    Наступне питання — відповідальність. Звісно, кримінальної відповідальності за порушення таких положень ніхто не запровадить. Вона буде адміністративною. Але штрафи можуть доходити до 7 тисяч гривень. Однак у разі повторних порушень протягом року суми штрафів збільшуються від 8 500 грн до 11 900 грн.

    Варто контролювати це питання та бажано відповідно до строків виконати усі вимоги закону. Якщо ви сумніваєтесь, чи підпадає ваш бізнес під категорії тих, хто повинен виконати вимоги закону – проконсультуйтесь з юристом. Одна справа, коли ви сплатите штраф, інша, коли з вами відмовляться співпрацювати чи виникнуть проблеми з документами.

     

  • Добровільна сертифікація сільськогосподарської продукції – успішний досвід Німеччини – можливий також в Україні?

    Ця тема була предметом дискусії 31.07.2019 для близько 35 представників органів управління аграрного сектору, аграрного бізнесу та науки України. Круглий стіл було організовано АПД у співпраці з Всеукраїнським Аграрним Форумом (ВАФ).

    Володимир Лапа, голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, підкреслив у своїй привітальній промові важливість державних стандартів безпеки для сільськогосподарської продукції та вказав на значні успіхи в розбудові системи державного контролю за безпекою харчової продукції, які вже досягла Україна за останні роки. Щодо розвитку систем добровільної сертифікації він зазначив, що зобов’язання виробників, переробників та продавців, що розроблені відповідно вимогам споживачів, мають бути організовані та отримувати фінансову підтримку аграрного бізнесу.

    Пані Марія Дідух, директор Всеукраїнського Аграрного Форуму (ВАФ), розповіла про можливості добровільної сертифікації з точки зору галузевих асоціацій. Наразі вони розглядають можливості розвитку систем добровільної сертифікації сільськогосподарської продукції і в Україні. Пані Дідух одночасно звернула увагу присутніх на виклики, які виникають через небажання виробника фінансувати розвиток таких систем.

    Пані Лариса Старікова, представник Аналітичного центру громадської спілки «Аграрний Союз України», доповіла про особливості, переваги та недоліки систем добровільної сертифікації сільськогосподарської та харчової продукції та висловилась за поступове запровадження такої системи в Україні, зважаючи на певні наявні слабкі місця системи державного контролю.

    Пані д-р. Ботманн, яка представляла Державне управління захисту прав споживачів та безпеки харчових продуктів Нижньої Саксонії (LAVES), також підкреслила, що стандарти, які регулюються державою- це мінімальні вимоги, яких повинні дотримуватися всі учасники ринку, особливо у міжнародній торгівлі. Системи добровільної, додаткової сертифікації можуть гнучкіше пристосовуватися до вимог споживача та ринку, які постійно змінюються і розвиваються.

    Пані Сабріна Меліс, з компанії QS — Qualität und Sicherheit GmbH, представила німецький досвід розробки та створення системи добровільної сертифікації продукції сільського господарства та харчування. Після заснування компанії QS у 2001 році було встановлено суворі вимоги до рівня якості на усіх рівнях виробничого ланцюжка, які вимагали постійної перевірки, та створено прозору, багаторівневу систему забезпечення якості, яка на сьогоднішній день охоплює майже 140.000 партнерів. Пані Меліс говорила і про можливості для України: «Створення власної системи сертифікації в Україні можливе лише поступовими кроками та вимагає тривалої активної участі усіх сторін. Важливо, щоб усі ключові гравці виробничого ланцюжка спільно працювали заради однієї мети, і щоб за рахунок надійної сертифікації було досягнуто визнання як у галузі, так і в середині суспільства», — підсумувала пані Меліс.

    Протягом активної дискусії покрокове запровадження елементів добровільної сертифікації продукції сільського господарства в Україні отримало переважно позитивну оцінку.

    Сергій Іваченко, виконуючий обов’язки директора Української зернової асоціації наголосив, що велику роль для розвитку системи добровільної сертифікації має відігравати підтримка влади.

    Пані Тамара Підберезняк, президент Фумігаційної асоціації і голова робочої групи з розвитку саморегулювання Аналітичного центру ГС АСУ вказала на вже існуючі прецеденти розвитку добровільної сертифікації в Україні. Цей досвід варто використовувати як фундамент для подальшої розбудови.

    Захід модерував Павло Коваль, генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація», який звернув увагу на потенційну можливість розробки системи забезпечення безпеки і якості харчової продукції якості за участю український виробників та продавців. «Багаторічний досвід забезпечення якості та визнання, які німецькі організації можуть надати Україні, будуть позитивно впливати на розвиток незалежної сертифікації якості харчової продукції в Україні», — сказав пан Коваль.

     

    Джерело: АПД. Дата: 01.08.2019

  • Принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції

    2 серпня набуває чинності закон «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».

    Закон впроваджує шість ключових нововведень, важливих для роботи бізнесу.

    Як повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації, вводиться контроль і реєстрація операторів органічного виробництва та акредитація сертифікаційних органів. Таким чином,  компанії, які мають намір працювати на українському ринку (виробники чи переробники), повинні сертифікуватися за українськими стандартами. Водночас, компанії, які є імпортерами і вже сертифіковані закордоном, мають залучити до реєстрації в українському реєстрі іноземні органи сертифікації.

    «Реєстр операторів формуватиметься Мінагрополітики на підставі інформації від органів сертифікації про операторів, з якими вони уклали договір на проведення сертифікації органічного виробництва. Реєстр органів сертифікації міститиме інформацію про органи сертифікації, уповноважені Мінагрополітики на здійснення сертифікації органічного виробництва відповідно до законодавства України.

    Реєстр органічного насіння і садивного матеріалу міститиме інформацію про перелік органічного насіння і садивного матеріалу, придатного для використання відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, отриману від операторів органічного ринку», – зазначає ЄБА.

    Сертифікуватись буде не сам органічний продукт, а процес цього виробництва або обігу.

    «Водночас, на базі даного закону Мінагрополітики мало бути розроблено 12 нормативно-правових актів до 2 серпня (3 Постанови та 9 наказів). Передусім, мали з’явитися правила органічного виробництва та відповідні порядки для сертифікації, тощо. Однак, через бюрократичні перепони станом на 2 серпня вони не готові. Разом з тим, вже є непоодинокі випадки приписів від Антимонопольного комітету щодо органічної продукції, а саме, відсутності інформації в реєстрі і, відповідно, сертифікації органічного виробництва», – підкреслює Європейська Бізнес Асоціація.

    Слід зазначити, Україна стала важливим постачальником органічної продукції на ринки ЄС в останні кілька років. Головними країнами-імпортерами української органічної продукції є Нідерланди, Німеччина, Великобританія, Італія, Австрія, Польща, Швейцарія, Бельгія, Чехія, Болгарія та Угорщина. Українські виробники також експортують продукцію в США, Канаду, Австралію і деякі країни Азії

    У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) повідомили, що відклали запровадження обов’язкового маркування одиниць виміру харчових продуктів та ліків буквами латинського і грецького алфавітів до 2021 року.

    Нагадаємо, 10 липня Верховна Рада ухвалила закон №8450 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».

    Документ вміщує нові правила маркування інформації про харчовий продукт на упаковці. Зокрема, виробники вже не зможуть писати склад продукту дрібним шрифтом (шрифт буде збільшено), а також будуть зобов’язані окремо виділяти у складі алергени.

    Раніше в Україні змінили маркування фармацевтичної продукції. А маркування ГМО-продуктів призвело до зменшення кількості їх противників.

  • Можливість організації співпраці між українськими та китайськими виробниками грибів.

    9 липня 2019 р представник Радника з торгово-економічних питань при Посольстві Китайської Народної республіки в Україні в супроводі виконавчого директора ГС «Укргрибпром» відвідав ряд виробництв по вирощуванню грибів в Київській області. Даний захід було організовано для визначення доцільності організації співпраці між українськими та китайськими виробниками і визначення взаємовигідних напрямів можливої ​​взаємодії.