• Розробка концепції впровадження спеціальних зборів на розвиток певних галузей агросектору

     

    ГО «Інситут податкових реформ» об’єднує провідних фахівців і науковців, представників бізнес-середовища та органів державної влади з метою розробки стратегії реформування податкової політики задля забезпечення сталого суспільно-економічного розвитку в Україні.

     

    Продовжується робота над розробкою концепції побудови системи впровадження та адміністрування спеціальних зборів на розвиток певних галузей агросектору. При цьому функцію контролю за збором та розподіленням даних коштів, планується бути покладено на галузеві асоціації (об’єднання).

     

    26 квітня 2017 року в рамках даного проекту було проведено круглий стіл в Українському кризовому медіа-центрі, на якому було обговорено концепцію побудови системи впровадження та адміністрування спеціальних зборів на розвиток певних галузей агросектору.

     

    За результатами заходу учасники дійшли до висновку, що питання впровадження

    спеціальних зборів є вкрай важливим, однак досить болісним для агросектору.

     

    ГО «Інститут податкових реформ» в продовження роботи в рамках даного проекту формує робочу групу, до складу якої був запрошений виконавчий директор ГС «Укргрибпром».

     

    Перша зустріч відбудеться 18 травня 2017 року в приміщенні Інституту податкових реформ в Києві.

     

    На основі результатів роботи робочої групи буде розроблена концепція законопроекту, що впроваджуватиме додаткові спеціальні збори на розвиток певних галузей агросектору.

     

  • Конференція «Сучасне грибівництво 2017»

    Інформаційна компанія «Інфоіндустрія» в партнерстві з Українським проектом бізнес-розвитку плодоовочівництва, який реалізується асоціацією MEDA за фінансової підтримки держави Канади, а також за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України запрошує Вас прийняти участь у виставці-конференції «Сучасне грибівництво 2017». Захід відбудеться 03-04 червня 2017 року за адресою: Запорізька область, смт. Кирилівка.

    В рамках конференції будуть обговорюватися наступні теми:

    • перспективність галузі;
    • досвід вирощування екзотичних грибів;
    • логістичні ризики та законодавчі врегулювання;
    • вплив мікробіоти приміщень на врожайність продукції;
    • переробка та зберігання;
    • економічне підґрунтя розширення асортименту.

    Більш детальну інформацію можна отримати за посиланням:

    http://uhbdp.org/ua/154-slider/1216-konferentsiia-suchasne-hrybivnytstvo-2017

  • Аграрії не готові до ринку землі, а дотації спрацювали неефективно – підсумки Agri Invest Forum 2017

    Agri Invest Forum 2017, що відбувся 27 квітня в Києві, об’єднав 748 учасників, серед яких 485 агровиробників із 420 аграрних підприємств. Загальний земельний фонд присутніх учасників форуму — 2,7 млн га.

    Конференція розпочалась із голосування щодо запровадження ринку землі.  72,9% учасників проголосували «проти» стрімкого запровадження ринку землі.

    Думки аграріїв щодо можливих термінів запровадження ринку землі розділилися. Майже 20% — «за» можливе відкриття ринку, але не раніше ніж через 3 роки — з 1 січня 2021 року (і щоб встановивши такий термін законом). 48,3% переконані, що відкривати ринок землі потрібно поступово, починаючи із земель державної та комунальної власності. Потім, попрацювати в рамках пілотного проекту з продажу приватних земельних ділянок в окремих районах…

    Голосували й з питання максимального розміру площі земельних ділянок, які можуть належати на праві приватної власності одній особі або належним їй підприємствам. Так, «за»50–200 га проголосували 23,29%, 200–1000 га — 36,3%, 1000–5000 га — 23,29%. Решта не підтримали жоден із цих варіантів.

    Щодо права на придбання землі, більшість учасників голосування віддали перевагу пункту «Громадяни України і підприємства сільськогосподарські товаровиробники, засновані виключно громадянами України» (69,74%).

    Андрій Дикун, голова Всеукраїнської аграрної Ради, зазначив свою позицію так: «Ми проти введення ринку землі, у тому вигляді, який пропонують існуючі сьогодні законопроекти, оскільки вони написані таким чином щоб люди, які працюють на землі не могли продовжувати свою роботу. Фактично, вони створені для того щоб викупити землю в селян за копійки. У кого зараз є вільні гроші? В олігархів та корупціонерів. От кому належатиме українська земля. Українську землю мають купувати українці, як фізичні, так і юридичні особи».

    Підтримали позицію, що ринок землі не може запускатися моментально — перехідний період має бути п’ять років і, фактично, ринок має запуститися в десь 2024 році, значна більшість присутніх. Відзначали, що має бути повний реєстр кадастру та реєстр майнових прав, запущена програма пільгового кредитування для малих фермерів, має бути затверджена процедура вирішення спірних питань, що стосуються меж ділянок.

    Представник Міжнародного валютного фонду Жером Ваше наголосив на важливості швидкого вирішення цих питань, а також  висказався щодо забезпечення прозорості ринку землі. Олександр Бакуменко, заступник голови комітету ВР з питань аграрної політики та земельних питань вважає, що ринок землі потрібно вводити поетапно: на І-му етапі продавцем землі може виступати як держава, так і власник, а на ІІ-му – можна допускати юридичних осіб.

    Позицію великих агровиробників висказала Лілія Тімакіна, представник агропромислового холдингу «Астарта-Київ» , яка відзначила що для запуску ринку землі потрібно реалізувати прозору приватизацію державних земель та мінімізувати втручання держави в обіг приватизованих земель. Засновник корпорації «Сварог Вест Груп» Андрій Гордійчук схильний до думки, що стрімке впровадження ринку землі буде вигідне виключно для корупціонерів, які хочуть скупити цю землю за безцінь.

    Ситуацію із затримкою дотацій прояснила Тетяна Острікова, народний депутат, член Комітету з податкової та митної політики:

    «Де-юре, Порядок про отримання держдотацій було затверджене ще на початку лютого, але де-факто — його побачили в березні. За даними інформаційної системи ДФС, у лютому для отримання бюджетної дотації було подано 2177 декларацій. При цьому 1938 агровиробників включили у реєстр отримувачів дотацій, близько 200 – отримали відмову в реєстрації.

    До тимчасового реєстру для нарахування включили 638 агровиробників, яким нарахували 78,9 млн грн. Але, якщо порахувати: 4 мільярди гривень поділити на 12 місяців, виходить приблизно 300 мільйонів гривень на кожен місяць. То чому нараховано лише 78 млн грн? Важливо зрозуміти: агровиробники не змогли чи не захотіли скористатися правом на отримання дотацій?»

    Вона пообіцяла з’ясувати чому так відбулося.

    Експерти висловили єдину думку щодо наповнення спецфонду за рахунок коштів від продажу конфіскованого майна: законопроект який мав би регулювати це питання — більше політичний крок.

  • Проведено круглий стіл з обговорення концепції побудови системи впровадження та адміністрування спеціальних зборів на розвиток певних галузей агросектору

    Інститут податкових реформ,
    Український кризовий медіа-центр

    26 квітня 2017 року в рамках проекту впровадження спеціальних зборів для розвитку галузей агросектору було проведено круглий стіл в Українському кризовому медіа-центрі, на якому було обговорено концепцію побудови системи впровадження та адміністрування спеціальних зборів на розвиток певних галузей агросектору.

    Пряма трансляція здійснювалася Українським кризовим медіа-центром.

    Участь в дискусії взяли: Олена Хотенко (голова Ради ГО “Інститут податкових реформ”), Ельвіра Ткачова (головний редактор журналу “АгроPRO”), В’ячеслав Ішутін (виконавчий директор Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація грибовиробників»), Дмитро Крошка (голова Асоціації “Укрсадпром”), Мар’ян Троцький (голова Громадської спілки «Вівчарство та козівництво України», Віталій Саблук (Всеукраїнська Асоціація cільских та селищних рад) та ін. За результатами заходу учасники дійшли до висновку, що питання впровадження спеціальних зборів є вкрай важливим, однак досить болісним для агросектору. Саме тому ГО «ІПР» вирішило продовжити свою роботу над розробкою законопроекту. Нагадаємо, що відповідно до зазначеної пропозиції є необхідність у внесенні змін до чотирьох нормативно-правових актів (Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про громадські об’єднання»).

    Для подальшого продовження роботи над розробкою законопроекту просимо усіх зацікавлених надіслати свої концепції, пропозиції або побажання на електронну адресу ngo.ipr@gmail.com.

    Джерело:  http://ngoipr.org.ua/news/provedeno-kruglyj-stil-z-obgovorennya-kontseptsiyi-pobudovy-systemy-vprovadzhennya-ta-administruvannya-spetsialnyh-zboriv-na-rozvytok-pevnyh-galuzej-agrosektoru/